top of page
Фото автораKsiy Chijaia

Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями закладів загальної середньої освіти з питань..

Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями закладів загальної середньої освіти з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними

предметами.

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських

життів. Цей жах триває і зараз під час війни з рф.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята

резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і

занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними

наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних залишків війн і

військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність

посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а

також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових

організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших

аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін, вибухонебезпечних предметів та замінованих об’єктів, як наслідок воєнних дій та військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку – це трагічна реальність після завершення

воєнних дій. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до

пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою

отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають

боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у

окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І

якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім

виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може

з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека

терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить

питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй

актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового

пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується,

з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б

один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки

або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися після військових дій;

2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на

наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою

верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може

вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності. Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівцісапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже

щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди.

Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв.

Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити,

знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні

портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.

У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки,

залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі

міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування

їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або

державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно

непорушно припаркований;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього

дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через

певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки,

акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на

велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити

про нього працівників поліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати

людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто

міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно

повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно

опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити

власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення

міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу

ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно

повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ,

цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не

допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного

предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами

(вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити

час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій

підошві (це може захистити від осколків скла);

- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо),

гроші;

- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків

води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника

або свічки - користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах.

Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки

адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику закладу освіти:

У воєнний час може бути багато випадків телефонних повідомлень про

замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть

виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу,

пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного

захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб

експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до

прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

2 просмотра0 комментариев

Comments


bottom of page